Населення Анголи
Населення Анголи | |
---|---|
Чисельність | 19,625 млн осіб |
Густота | 20,1 особи/км² |
Коефіцієнт міграції | 0,46 ‰ |
Природний рух | |
Природний приріст | ▲2,78 % |
Народжуваність | 38,78 ‰ |
Фертильність | 5,37 дітей на 1 жінку |
Смертність | 11,49 ‰ |
Смертність немовлят | 78,26 ‰ |
Вікова структура | |
• до 14 років | 42,95 % |
• 15–64 років | 54,09 % |
• старіші за 65 років | 2,96 % |
Середня тривалість життя | 55,63 року |
• чоловіків | 54,49 року |
• жінок | 56,84 року |
Статева структура | |
загалом | 1,02 чол./жін. |
при народженні | 1,05 чол./жін. |
до 15 років | 1,04 чол./жін. |
15–64 років | 1,02 чол./жін. |
після 65 років | 0,86 чол./жін. |
Етнічні групи | |
Нація | ангольці |
Мови | |
Офіційна | португальська |
Населення Анголи. Чисельність населення країни 2015 року становила 19,625 млн осіб (59-те місце у світі), за даними офіційного перепису 2014 року 25,8 млн осіб[1]. Чисельність ангольців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 38,78 ‰ (9-те місце у світі), смертність — 11,49 ‰ (29-те місце у світі), природний приріст — 2,78 % (16-те місце у світі) .
Народжуваність в Анголі, станом на 2015 рік, дорівнює 38,78 ‰ (9-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 5,37 дитини на одну жінку (9-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 17,7 % (станом на 2009 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 18 років (оцінка на 2009 рік)[1].
Смертність в Анголі 2015 року становила 11,49 ‰ (29-те місце у світі)[1].
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 2,78 % (16-те місце у світі)[1].
Середній вік населення Анголи становить 18,2 року (214-те місце у світі): для чоловіків — 18, для жінок — 18,3 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 55,63 року (207-ме місце у світі), для чоловіків — 54,49 року, для жінок — 56,84 року[1].
Вікова структура населення Анголи, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:
- діти віком до 14 років — 42,95 % (4 297 988 чоловіків, 4 131 037 жінок);
- молодь віком 15—24 роки — 20,65 % (2 061 704 чоловіки, 1 990 206 жінок);
- дорослі віком 25—54 роки — 29,46 % (2 916 132 чоловіки, 2 865 417 жінок);
- особи передпохилого віку (55—64 роки) — 3,98 % (379 531 чоловік, 401 563 жінки);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 2,96 % (269 164 чоловіки, 312 611 жінок)[1].
Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 24,7 року, жінки — 21,4 року, загалом — 23,1 року (дані за 2001 рік)[2].
Густота населення країни 2015 року становила 20,1 особи/км² (204-те місце у світі)[1].
Ангола середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 44 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 4,97 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста держави: Луанда (столиця) — 5,506 млн осіб, Уамбо — 1,269 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].
№ | Назва | Провінція | Населення | № | Назва | Провінція | Населення | ||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Луанда Уамбо |
1 | Луанда | Луанда | 2 776 125 | 11 | Кабінда | Кабінда | 66 000 | Лобіту Бенгела |
2 | Уамбо | Уамбо | 1 204 000 | 12 | Уїже | Уїже | 60 000 | ||
3 | Лобіту | Бенгела | 805 000 | 13 | Томбоа | Намібе | 54 800 | ||
4 | Бенгела | Бенгела | 513 000 | 14 | Сауримо | Південна Лунда | 40 200 | ||
5 | Лубанго | Уїла | 318 000 | 15 | Сумбе | Південна Кванза | 33 270 | ||
6 | Лукапа | Північна Лунда | 125 700 | 16 | Калуквембе | Уїла | 30 300 | ||
7 | Куїто | Біє | 113 600 | 17 | Габела | Південна Кванза | 29 150 | ||
8 | Маланже | Маланже | 87 100 | 18 | Кашито | Бенго | 28 229 | ||
9 | Мосамедіш | Намібе | 80 150 | 19 | Лонгонжо | Уамбо | 24 350 | ||
10 | Сойо | Заїре | 67 500 | 20 | Мбанза-Конго | Заїре | 24 200 |
Річний рівень імміграції 2015 року становив 0,46 ‰ (71-ше місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Станом на 2015 рік, в країні постійно перебуває 12,9 тис. біженців з Демократичної Республіки Конго[1].
Ангола є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3].
Головні етноси країни: овімбунду — 37 %, кімбунду — 25 %, баконго — 13 %, мішаного походження від європейців і африканців — 2 %, європейці — 1 %, інші — 22 % населення[1].
Офіційна мова[4]: португальська — розмовляє 71,2 % населення держави. Інші поширені мови: умбунду — 23 %, кіконго — 8,2 %, кімбунду — 7,8 %, чокве-чокве — 6,5 %, нганека — 3,4 %, нгангуела — 3,1 %, фіоте — 2,4 %, квангама — 2,3 %, магамбі — 2,1 %, лувале — 1 %, інші мови — 3,6 % (оцінка 2014 року).
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 41,1 %, протестантизм — 38,1 %, інші — 8,6 %, не сповідують жодної — 12,3 % (станом на 2014 рік)[1].
Рівень письменності 2015 року становив 71,1 % дорослого населення (віком від 15 років): 82 % — серед чоловіків, 60,7 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 3,4 % ВВП країни, станом на 2010 рік (127-ме місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 10 років, для хлопців — до 13 років, для дівчат — до 8 років (станом на 2011 рік).
Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,17 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2009 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 3,3 % ВВП країни (172-ге місце у світі)[1].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 78,26 ‰ (8-ме місце у світі); хлопчиків — 81,96 ‰, дівчаток — 74,38 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 477 випадків на 100 тис. народжень (25-те місце у світі)[1].
Ангола входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, гарячка денге, малярія, шистосомози, сказ (станом на 2016 рік)[1].
2014 року зареєстровано 304,4 тис. хворих на СНІД (21-ше місце в світі), це 2,41 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (25-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 11,7 тис. осіб (20-те місце у світі)[1].
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 8,5 % (147-ме місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 15,6 % (оцінка на 2007 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 75,4 % населення в містах і 28,2 % в сільській місцевості; загалом 49 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 88,6 %, в сільській місцевості — 22,5 %, загалом по країні — 51,6 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 0,71 км³ на рік, або 40,27 тонни на одного мешканця на рік: з яких 45 % припадає на побутові, 34 % — на промислові, 21 % — на сільськогосподарські потреби[1].
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 99,9 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 95,2 %; частка осіб похилого віку — 4,6 %, або 21,6 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я та пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2006 року перебувало 40,5 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств в країні виглядає таким чином: нижній дециль — 0,6 %, верхній дециль — 44,7 % (станом на 2000 рік)[1].
Станом на 2013 рік, в країні 15 млн осіб не має доступу до електромереж; 30 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 46 %, у сільській місцевості — 18 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 2,434 млн унікальних інтернет-користувачів (81-ше місце у світі), що становило 12,4 % загальної кількості населення країни[1].
Загальні трудові ресурси 2015 року становили 10,51 млн осіб (52-ге місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 85 %; промисловість і сфера послуг — 15 % (станом на 2003 рік)[1]. 832,89 тис. дітей у віці від 5 до 14 років (24 % загальної кількості) 2001 року були залучені до дитячої праці[1]. Дані про рівень безробіття серед працездатного населення країни, станом на 2015 рік, відсутні.
Країна слугує транзитним пунктом на шляхах наркотрафіку до Західної Європи і Південної Африки[1].
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Анголи докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але не повною мірою, країна перебуває у списку спостереження другого рівня[5][6].
-
Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
-
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
- при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15—24 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25—54 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55—64 років — 0,95 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці за 64 роки — 0,86 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- загалом — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].
Демографічні дослідження у країні ведуться рядом державних і наукових установ:
- .
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах Angola : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- ↑ ' Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 10 November. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- ↑ International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
- ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
- ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
- ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
- Атлас. 10—11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
- Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
- Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
- Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
- Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
- Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
- Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
- Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
- Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
- Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.
- (рос.) Ангола // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
- (рос.) Ангола // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 1. — 672 с.
- (рос.) Ангола // Страны и народы. Африка. Западная и Центральная Африка / Редкол. : М. Б. Горнунг, Г. Б. Старушенко (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль», 1979. — 301 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
- (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
- (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
- (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
- (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.
- World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
- Global Health Observatory : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Анголи.
- Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
- At a glance: Angola. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і становище дітей в Анголи.
- Angola. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Анголи від Світового банку (ВБ).
- Angola. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Анголи від Міжнародної організації праці.
- United Nations Development Programme in Angola : [англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
- United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
- World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.